Органічна природа

У органічної природи виділяють наступні системно-структурні рівні організації: рівень біомакромолекул (ДНК, РНК, білки) - клітинний --

мікроорганізменний - органів і тканин - організму в цілому - популяційний-біоценозний - біосферний.

До важливих властивостей живих систем відносяться:

• здатність створювати порядок із хаотичного теплового руху молекул і тим самим протидіяти зростанню ентропії;

• живі системи характеризуються набагато більш високим рівнем впорядкованості та асиметрії в просторі та часі;

• здатність до обміну з навколишнім середовищем речовиною, енергією та інформацією. Живе здатна асимілювати отримані ззовні речовини, тобто перебудовувати їх, уподібнюючи власним матеріальним структурам і за рахунок цього багато разів відтворювати їх;

• здатність до надмірної самовідтворення.