Головна Філософія освіти Цінності-цільові пріоритети освіти Менталітет в системі цінностей і цілей освіти

Менталітет в системі цінностей і цілей освіти

Даний параграф присвячений теоретичному обгрунтуванню суті категорії "менталітет" - ієрархічно вищого ціннісному та цільовим компоненту в структурі освітньо-педагогічного цілепокладання.

Саме ця категорія має безпосередній стосунок до підвищення ролі освіти у вирішенні світоглядних, соціальних і власне педагогічних проблем воістину цивілізаційного масштабу:

    - Подолання багатоаспектною світоглядної та поведінкової несумісності людей; - зближенні, поступової духовної конвергенції та інтеграції людських спільнот; - реалізації рятівною для майбутньої цивілізації ідеї синтезу Знання і Віри; - відображення вищого сенсу життєдіяльності людини і суспільства; - наповнення конкретним змістом світоглядної, інтелектуальної та емоційно -вольової сфер особистості в її прагненні до найбільш повної життєвої самореалізації; - визначенні власне педагогічних технологій, орієнтованих на досягнення ієрархічно структурованих, супідрядних і спадкоємно повязаних між собою цілей освіти та самоосвіти на різних етапах життєвого шляху людини; - дослідженні довгострокових перспектив розвитку сфери освіти з урахуванням принципово нових завдань світоглядного характеру, що стоять перед людською цивілізацією на порозі XXI століття і третього тисячоліття.

Для подальшого розгляду зазначених вище складних і багато в чому принципово нових питань нам належить, перш за все, виявити специфіку та міждисциплінарні підстави категорії "менталітет" у системі сучасного наукового знання, досліджувати сутність різновидів менталітету ( "менталітет особистості", "менталітет суспільства" і "менталітет соціуму "), а також обгрунтувати можливості реалізації відомої методологічної тріади" пізнання - знання - перетворення "стосовно вивчення (пізнання) менталітету, структурування знання про нього і цілеспрямованого зміни (перетворення) тих чи інших ментальних характеристик.

Необхідність аспектно підходу
до аналізу категорії "менталітет"

Останнім часом категорії "менталітет", або "ментальність" * Розглядаються в самих різних ракурсах та аспектах. Цілком природно, що контекст розгляду істотно залежить від цілей і завдань, повязаних з виявленням відповідних характеристик менталітету, а зміст настільки наукомісткої та міждисциплінарної категорії допускає тим самим різні трактування та інтерпретації.

Як зазначалося вище, цілі освіти складні і ієрархічність. Але в принциповому плані їх можна розділити на дві групи. Перша група цілей має відношення до глобальних функцій освіти як соціального інституту, стурбованого станом і перспективами розвитку суспільства, соціуму, людської цивілізації. Друга група має відношення до формування особистості конкретної людини в єдності її інтелектуальних, світоглядних та емоційно-вольових якостей. Звичайно, ці групи цілей виділені умовно. Насправді, вони взаємозалежні і доповнюють один одного. Але цілком зрозуміло, що в залежності від типу розвязуваних освітніх завдань, що розглядається нижче категорія "менталітет" здобуває свої специфічні особливості.

До числа глобальних проблем сучасної і, тим більше, майбутньої цивілізації відноситься проблема духовного взаємодії, взаємозбагачення і поступової конвергенції (інтеграції) все ще суттєво різних і багато в чому штучно розєднаних соціумів .

Будучи прогностичної, орієнтованої не стільки на відображення обтяжуючих реалій сучасного світу, скільки на майбутнє, ця проблема, проте, все більш наполегливо заявляє про себе вже зараз, зумовлюючи життєво важливі пріоритети, що стоять перед людством.

Духовна конвергенція та інтеграція соціумів можлива лише на основі пізнання, знання і поступового перетворення (зближення і взаємозбагачення) їх менталітетів.Найбільш важливе й технологічно реальний напрям у вирішенні цієї глобальної цивілізаційної проблеми повязано з використанням прогностичних можливостей сфери освіти за умови поступового зближення та інтеграції філософських підстав освітньо-виховної діяльності в різних соціумах і розгляду функцій менталеобразованія як вищого пріоритету освітньо-педагогічного цілепокладання.

Цілком зрозуміло, що таке припущення змушує з усією можливою ретельністю розглянути статус менталітету в системі наукового знання, визначити раціональні шляхи вивчення менталітету і, в кінцевому рахунку, додатки отриманих знань до практично-орієнтованої "технології" межсоціумних відносин.

Що ж до особистісно-орієнтованих функцій освіти, повязаних з формуванням комплексу якостей особистості, що сприяють найбільш повної життєвої самореалізації кожної людини, то тут особливого значення набуває розгляд категорії "індивідуальний менталітет" і пошук методів індивідуального менталеформірованія - Цілеспрямованого освітнього впливу на відповідні ментальні характеристики особистості.

Зростаючий інтерес до проблем менталітету привів до появи безлічі визначень, що характеризують це поняття з різних позицій. Наше завдання полягає в тому, щоб виділити з досить великого набору понять найбільш істотні і аргументовані категорії, розкрити їх зміст і на основі синтезу цих категорій визначити структуру і специфіку індивідуального і колективного менталітетів, а також менталітету соціуму.

Зрештою, важливо не стільки знання менталітету особистості чи людської спільності того чи іншого виду і масштабу саме по собі. Важливою є можливість історично ретроспективного пояснення і прогностично аргументованого, імовірнісного передбачення поведінки, вчинків індивідуального або колективного субєкта у певних видах діяльності і життєвих ситуаціях. Важливо виявити можливості впливу на ті чи інші компоненти менталітету.

Сказане вище зумовлює ракурс розгляду термінологічної і смислової сутності категорії "менталітет". Віддаючи належне наявним різноманіттю дефініцій, спробуємо виокремити ті компоненти ментальності, які в найбільшій мірі піддаються, доступні технологізації.При цьому мається на увазі активне і цілеспрямоване формування, а в необхідних випадках - обережне, можливо, досить тривалий, але необхідне перетворення (корекція) ментальності на основі тільки і виключно природосообразно, гуманістичних критеріїв, що виправдовують подібне цілеспрямоване втручання єдино можливими і морально припустимими засобами -- засобами культури й освіти.

Підкреслимо: ні за яких обставин вживаються втручання в зону ментальності, в ті чи інші ментальні перетворення не можуть бути примусовими, заснованими на силових методів придушення неугодних кому б то не було характеристик ментальності як особистості, так і соціуму в цілому.