Головна Філософія освіти Прикладні аспекти філософії освіти Наукознавчими аспекти філософії освіти

Наукознавчими аспекти філософії освіти

Прогностичні проблеми розвитку освіти не можуть вирішуватися старими, ізжівшімі або зживають себе способами. Необхідний серйозний прорив, перш за все, в галузі фундаментальних міждисциплінарних досліджень, організація інтегративного взаємодії різних наук, кожна з яких має свою обєктну і предметну сферу досліджень, свої специфічні підходи та методи. Поєднання, взаімоадаптація та взаємозбагачення цих наукових дисциплін, обєднаних єдиною цільовою спрямованістю, повязаної з підвищенням ефективності багатоаспектною освітньої діяльності, - завдання не тільки складна сама по собі, але і для освіти фактично нова.

Вирішення цього завдання вимагає пошуку таких координуючих та інтегрують механізмів взаємодії наук, які при всій специфіці кожної науки окремо, дозволяли б сконцентрувати їх зусилля на обгрунтуванні власне освітніх концепцій, доктрин, методологічних підходів і працездатних методик. Необхідний пошук інваріантів в самому розумінні функцій наукового обгрунтування розвитку освітньої сфери, в етапах наукового забезпечення багатопланової освітньої діяльності, способи оптимізації взаємовпливу науки і практики, в орієнтації потоків знань, потоків ідей, асиміляційні дані різних наук, але, в остаточному підсумку, спрямованих на рішення цілком конкретних проблем безперервно розвивається практики освіти.

Вся ця, досить незвичайна для освітньої сфери проблематика, повинна стати природною, органічною частиною філософсько-освітнього знання, проте зважаючи на специфічність цього напрямку, сфокусованого на пізнанні особливостей функціонування наук про освіту, її з достатньою підставою можна назвати освітнім наукознавство, своєрідною наукою про науки.

Наукознавство як специфічна область наукових досліджень самопізнати, рефлексивного характеру в останні роки набув достатньо велике развітіе143. У найбільш загальному вигляді під наукознавство розуміється "галузь досліджень, що вивчає закономірності функціонування і розвитку науки, структуру і динаміку наукової діяльності, взаємодію науки з іншими соціальними інститутами і сферами матеріального і духовного життя суспільства".

Вивчення тенденцій цієї щодо нової наукової дисципліни показує, що їй (як і багатьом іншим галузям науки) властивий двоєдиний процес розвитку, повязаний з інтеграцією і одночасно з диференціацією знань про функціонування наукових систем, іншими словами, поряд з індуктивним, збірним процесом формування наукознавство як самостійної галузі наукових знань, все більшу роль відіграє дедуктивний поширення загальних наукознавчими концепцій на різні приватні науки.

Не є винятком при цьому і науки, повязані з освітою.

Будь-яка наука має безліч аспектів. До них відносяться історія науки, соціологія науки, організація і планування наукової діяльності, економіка науки, психологія наукової творчості і т.д. Кожен із зазначених аспектів вивчає відповідна галузь наукознавство і, поза сумнівом, знання, отримані в кожній з цих галузей, мають істотне значення для розуміння статусу тієї чи іншої науки в цілому, її реальних пізнавальних і перетворювальних можливостей. І все ж центральним завданням наукознавство як загального, так і галузевого, є розкриття механізму функціонування науки як такої системи знань, яка не тільки впорядкована відповідно до визначених принципів, не тільки описує і пояснює емпірично спостережувані явища і факти, але й дає можливість спрогнозувати розвиток обєктів свого дослідження, активно впливати на цей розвиток, виконуючи тим самим активно-перетворювальну функцію будь-якого справді наукового знання.

Саме тому найбільш істотне значення набуває логіко-методологічний аспект наукознавство, аналіз інваріантних функцій, прогностичних, і перетворювальних можливостей, властивих будь-яких систем наукових знань з подальшим поширенням виявлених інваріантних положень на ту чи іншу конкретну галузь науки про освіту.

Цілком зрозуміло, що наукознавчими проблематика філософії освіти, особливо з урахуванням досить великого і все більш зростаючої кількості наук, так чи інакше повязаних з обгрунтуванням розвитку сфери освіти, заслуговує всебічного вивчення. У цьому параграфі ми зазначимо лише деякі питання формування освітньо-наукознавчими концепції і декілька докладніше зупинимося на логіко-методологічних підставах тільки однієї науки - педагогіки, статус якої вже давно викликає гострі дискусії як серед педагогів, так і серед вчених Непедагогічний спеціальностей, багато з яких взагалі не схильні вважати педагогіку наукою ...