Хайдеггер і феноменологія

Хайдеггер та феноменологія. Філософське співробітництво Гуссерля і Хайдеггера тривало з 1919 року, коли Хайдеггер став займатися і викладати під керівництвом Гуссерля на кафедрі філософії Фрайбурзького університету, і до 1929 року. Після виходу «Буття і часу» в 1927 р. Гуссерлю знадобилося 2 роки, щоб

усвідомити, наскільки далеко Хайдеггер у цій роботі відійшов від феноменології в його власному розумінні.

На думку ж Хайдеггера, «Феноменологія може бути сприйнята тільки феноменологічна, тобто не просто повторенням її основоположний або вірою в шкільні догми, але через відштовхування від неї» (14: 74). Це «відштовхування» виражається в тому, що Гайдеггер не приймає в феноменології:

1) феноменологічну встановлення як позицію «незацікавленого спостерігача»

2) вчення про трансцендентальної субєктивності як абсолютному ( «чистому») свідомості;

3) метод редукції.