Поняття політики

Однією із значущих сфер життєдіяльності людей у суспільстві є політика. Політика як явище суспільного життя грунтовно вивчається багатьма науками: філософією, політологією, соціологією, історією, соціальною психологією. Всі ці науки (природно, кожна у відповідності зі своїм предметом досліджень) становлять систему знань, у якій визначається зміст, характер і форми політичної діяльності і політичних відносин, способи організації та здійснення політичної влади, можливі та дійсні засоби політичного вибору і орієнтацій людей. Звичайно, серйозний аналіз політики можливий лише за певного відсторонення від існуючої політики. У всякому разі, не справа науки виправдовувати існуючу політику, підбиваючи під неї теоретичні основи. Призначення будь-якої науки, що досліджує політику, полягає в тому, щоб проливати світло на дії політиків, встановлювати глибинні звязки між людиною і історією, прогнозувати політичні процеси. Завдання це непросте. Більш того, політологічні дослідження часто бувають і небезпечними для тих, хто у своїх висновках про політику не дуже рахується з можновладцями. У цьому сенсі показовий рада, даний колись античним філософом Антісфеном. На питання про те, як поводитися з політикою, він відповів, що з нею треба поводитися точно так само, як люди зазвичай звертаються з вогнем: не підходити занадто близько, щоб не обпектися, і не дуже вилучатися для того, щоб не замерзнути.

У науковій літературі склалася більш-менш однозначна трактування політики.

У широкому сенсі "політика" - це будь-яка програма дій, це всі види діяльності по самостійному керівництву чим або з ким-небудь. Відповідно, в цьому значенні ми можемо говорити, наприклад, про валютну політику банку, про шкільну політику міських муніципалітетів, для сімейної політики дружини щодо чоловіка і дітей і т.д. Проте в науках, які спеціально вивчають політику, термін "політика" зазвичай використовується у своєму власному (категоріальному) значенні. Політикою в цьому випадку називають специфічну сферу протидіють інтересів в діяльності і відносинах різних груп людей в

суспільстві щодо питання про суспільну влади. У цьому сенсі можна сказати, що політика - це прагнення до участі у владі (її утримання, використання, захоплення, повалення) або до надання впливу на розподіл влади між групами людей всередині держави або між державами. (До речі, саме за цим пунктом політику звичайно ділять на внутрішню і зовнішню.)

Таким чином, політика - це діяльність і, що складаються на її основі, відносини між великими групами людей (класами, націями, народами, обєднаннями) в одній країні або між країнами у звязку і за посередництвом вирішення питання про організацію і здійснення влади в суспільстві. Політика завжди спрямована на зміну, перетворення або збереження умов життя людей в суспільстві, а тому служить задоволенню потреби людей у регулюванні та управлінні суспільними процесами.

Для розуміння політики, визначення її сутності необхідно звернути увагу на дві виключно важливі її особливості.

По-перше, політика фіксує та виявляє протилежність інтересів людей щодо соціальної влади і тим самим розділяє їх як би на групи прихильників та противників, друзів і ворогів у відношенні і один одного, та існуючої влади. Інакше кажучи, різні соціальні інтереси людей, що належать до різних класів, створюють умови їхнього політичного протиставлення, а відповідно, і поділу на політичні групи і партії. При цьому, що особливо важливо для розуміння політики, кожна з протиборчих груп прагне представити свій інтерес як всезагальний (висловити його в загальній формі), як інтерес усього народу і всієї держави, а тому намагається переконати всіх в цьому або навіть примусово навязати ці свої інтереси суспільству, використовуючи нерідко різні силові методи впливу на людей.

По-друге, політика - це не тільки сукупність ідей про те, як організувати здійснення людьми своїх інтересів у життя, а й їх конкретні реальні дії з формування і використання громадської влади в своїх цілях. Відповідно, це означає, що політика - це складна і серйозна справа. Зрозуміло, що від того, як організована суспільна влада, влаштовує чи не влаштовує вона людей, дуже багато залежить в існуванні і розвитку будь-якого суспільства. Саме тому про політику слід говорити завжди серйозно і відповідально до неї ставитись. Адже серйозна, справжня політика, за загальним правилом, принципово відхиляє будь-які приватні інтереси. Вона повинна вважатися тільки з вірними та справедливими інтересами всього народу, соціальних класів, нації, всіх громадян держави. Саме тому серйозна політика (на це вірно вказував ще В. І. Ленін) починається не там, де тисячі, а там де мільйони і десятки мільйонів людей, загальний інтерес яких вона обовязково повинна враховувати і реалізувати. Якщо ж у політиці превалюють лише приватні жадання окремих громадян і невеликих груп людей, то така політика, звичайно, ніколи не може розглядатися відповідальною і серйозною, бо вона завжди проводиться на шкоду справжнім інтересам широких мас людей. Це означає, що ніхто не може і не повинен бути поза політикою, поза участі у формуванні та розвитку громадської влади, бо, як зрозуміло, від вибору всіх і кожного з людей залежить характер влади, залежить суспільний розвиток. (Треба памятати: якщо сам ти в політиці не береш участь, то за тебе її роблять інші і часто не в твоїх інтересах.)

Політика як особлива сфера діяльності і відносин людей, природно, повязана з усіма іншими сферами їх різнобічної діяльності в суспільстві. Особливо тісно вона повязана з економікою. Марксизм, наприклад, розглядає її як концентрованого виразу економіки. Дійсно, економічні відносини обумовлюють і відповідну політику, оскільки форми власності, розподілу, обміну та споживання в суспільстві спочатку поділяють потреби та інтереси людей. Політика оформляє ці інтереси у форми прагнень і дій людей, вона намагається організаційно (за допомогою інститутів влади) їх закріпити і реалізувати або, навпаки, виключити з життя суспільства. Виконуючи цю функцію, політика виступає важливим засобом організації всього суспільного життя людей. Деякі навіть вважають, що політиці належить в цьому головна роль. Так, наприклад В.І. Ленін зазначав, що політика не може не мати першості над економікою. Звичайно, політична влада, використовуючи потужні важелі держави, здатна значною мірою впливати на всі сторони життєдіяльності людей, у тому числі й у сфері їхніх економічних взаємин. Більш того, політика дійсно пронизує всі стосунки людей у суспільстві, нерідко визначаючи сам характер і спосіб їх функціонування та розвитку. Проте все ж таки було б не зовсім правильним абсолютизувати роль політики в житті суспільства, зводити все до неї, бачити в ній єдине та виключне засіб вирішення всіх проблем людини і людства.

Не можна забувати, що політика, як специфічна сфера діяльності і відносин людей з приводу устрою суспільного влади, є в той же час і особливе мистецтво гнучко та послідовно реалізовувати свої інтереси. Цілком зрозуміло, що це вміння грунтується на глибокому і всебічному знанні всіх обставин у вирішенні питань життєдіяльності людей, і обовязково включає в себе:

- Уміння погоджувати окремі питання з загальними;

- Уміння йти на необхідні компроміси;

- Вміння так представляти і проводити свою політичну лінію, щоб не було невідповідності між словом і ділом;

- Вміння чесно і відкрито виправляти допущені помилки.

Тільки така політика може бути визнана моральної політики, то є політикою, яка відповідає справжнім інтересам людей. Якщо ж політика будується на безпринципних угодах, якщо в ній має місце лицемірство, приховування правди, обман та демагогія, то така політика цілком справедливо називається людьми брудною та аморальною. Мабуть, правий був Н.А. Бердяєв, коли закликав людей подолати диктатуру політики, від якої, як він вважав, світ задихається і сходить кровю. Адже в даному випадку він, звичайно, насамперед мав на увазі саме аморальну політику, тобто політику, яка заснована виключно на насильство, обман, хитрості і підлості. Поза сумнівом, така політика не прийнятна, і вона обовязково зазнає поразки, як тільки відносини людей один з одним стануть більш прозорими та щирими. Проте це зовсім не означає, що політика, політичні відносини в суспільстві будь-коли зникнуть взагалі. Суспільство не може існувати і розвиватися без, що обумовлюють його консолідацію, управління і влади.